Планування

Біологія 9 клас  (оновлена програма)

(70 год – 2 год на тиждень, з них 2 год – резервні)

№	Зміст (тема) уроку	К-ть годин		Дата			Реалізацнаскріз ліній	Міжпредметні зв’язки	Д/з
				9-А	9-Б	9-В
	ВСТУП	1
Очікувані результати навчально-пізнавальноїдіяльності Учень/учениця Діяльнісний компонент практикує:- методи біологічних досліджень у пізнанні окремих явищ живої природи (описовий, експериментальний, моделювання, моніторинг, статистичний — представлення даних); аналізує та порівнює: - біологічні системи, що перебувають на різних рівнях організації; моделює / створює моделі:- простих біологічних систем різних рівнів (наприклад, системи органів людини, угруповання тощо) Знаннєвий компонент оперує термінами:- описовий метод, експериментальний метод, моделювання; називає:- основні галузі біології;- рівні організації життя; наводить приклади:- біологічних систем, що перебувають на різних рівнях організації; пояснює: - значення методів біологічних досліджень у пізнанні живої природи;- зв’язок біології з іншими природничими й гуманітарними науками; характеризує:- методи біологічних досліджень (описовий, експериментальний, моделювання) усвідомлює:відмінність системи від її дискретних елементів та залежність функціонування системи від взаємозв’язків між елементами різних рівнів Наскрізні змістові лінії Громадянська відповідальність НЛ2 (націлює на усвідомлення відповідальності за власне життя і здоров’я своє та оточуючих) Здоров’я і безпека НЛ3 (зорієнтовує на формування в учнів розуміння, що здоров’я — найвища особистісна й суспільна цінність)
1	Первинний інструктаж з БЖ. Коригуюче навчання з теми: «Механізми функціонування нервової системи, імунної і гуморальної регуляцій». Біологія як наука.		1				НЛ 2	Екологія, біохімія, біофізика
Тема 1. Хімічний склад клітини (орієнтовно 9 год) Учень/учениця Діяльнісний компонент розпізнає: - приклади органічних речовин за назвами; досліджує / спостерігає: - приклади дії ферментів; розв’язує:- елементарні вправи з молекулярної біологіїзі структури білків та нуклеїнових кислот; аналізує та порівнює:- структурні рівні організації білків;- властивості органічних молекул Знаннєвий компонент оперує термінами:- полімер, білки, нуклеїнові кислоти, фермент називає:- органічні та неорганічні речовини, що входять до складу організмів;- складові атома (міжпредметні);- типи хімічних зв’язків (ковалентні, йонні, водневі), гідрофобна взаємодія (міжпредметні); описує:- властивості та біологічну роль води, ліпідів, вуглеводів;- будову, властивості та функції білків, структурні рівні організації білків;- будову й функції нуклеїнових кислот; наводить приклади: - продуктів, що містять білки, ліпіди та вуглеводи; пояснює:- необхідність зовнішніх джерел енергії для існування біологічних систем;- роль АТФ у життєдіяльності організмів;- роль білків у життєдіяльності організмів; - роль нуклеїнових кислот у спадковості організмів Ціннісний компонент висловлює та обґрунтовує судження: - про спільність складу та різницю вмісту хімічних елементів у живій та неживій природі;- щодо необхідності різних продуктів харчування в раціоні людини; робить висновок:- про необхідність вживання людиною різноманітних продуктів харчування;- про значення моделювання в розумінні хімічної будови живих організмів; усвідомлює значення: - внеску вчених у розвиток біохімії (І. Ф. Мішер, Ф. Крік, Дж. Уотсон, Р. Франклін та ін.),у тому числі й українських (О. В. Палладін, О. В. Данилевський, Я. О. Парнас)
2	Коригуюче навчання з теми: «Вища нервова діяльність, типи ВНД». Вода та її основні фізико-хімічні властивості. Інші неорганічні сполуки.		1				НЛ 2,3	Хімія, фізика
3	Коригуюче навчання з теми: «Тренування пам’яті, мислення». Поняття про біологічні макромолекули – біополімери. Білки, їхня структурна організація та основні функції.		1				НЛ 2,3	Хімія, фізика
4	Органічні молекули: вуглеводи		1				НЛ 2,3	Хімія
5	Ліпіди		1				НЛ 2,3	Хімія
6	Ферменти, їхня роль у клітині. Лабораторне дослідження: Властивостей ферментів		1				НЛ 2,3	Хімія
7	Нуклеїнові кислоти. Роль нуклеїнових кислот як носія спадкової інформації. АТФ.		1				НЛ 2,3	Хімія
8	Практична робота № 1. Розв’язання елементарних вправ зі структури білків та нуклеїнових кислот.		1				НЛ 2,3	Хімія
9	АТФ.		1				НЛ 2,3	Хімія
10	Самостійна робота по темі «Хімічний склад клітини»		1
Тема 2.Структура клітини (орієнтовно 6 год) Учень/учениця Діяльнісний компонент порівнює:- будову клітини прокаріотів й еукаріотів;- будову клітин рослин, тварин, грибів; дотримується правил:- виготовлення мікропрепаратів та розгляду їх за допомогою мікроскопа;- виконання малюнків біологічних об’єктів; спостерігає: - елементи будови клітини на постійних і тимчасових мікропрепаратах; аналізує:- взаємозв’язок між будовою та функціями органел;- взаємозв’язок між будовою та функціями ядра Знаннєвий компонент оперує термінами:- еукаріоти, прокаріоти, віруси, клітинна мембрана, цитоплазма, ендоплазматичний ретикулум, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі, цитоскелет називає:- методи дослідження клітин;- складові цитоплазми;- основні клітинні органели та їхні функції;- основні компоненти та функції ядра; наводить приклади:- про- та еукаріотичних організмів;- рухів клітин і внутрішньоклітинних рухів; розпізнає:- компоненти клітин на схемах та електронних мікрофотографіях; пояснює:- роль мембран у життєдіяльності клітин;- взаємозв’язок клітини із зовнішнім середовищем; характеризує:- хімічний склад клітинної мембрани Ціннісний компонент застосовує знання:- для доказу єдності органічного світу; висловлює судження:- щодо ролі клітини як елементарної структурної одиниці живих систем; усвідомлює значення:- внеску вчених у розвиток знань про клітину (Т. Шванн, М. Шлейден, К. Гольджі та ін.)
11	Методи дослідження клітин. Типи мікроскопії.		1				НЛ 1,2	фізика
12	Структура еукаріотичної клітини: клітинна мембрана, та основні клітинні органели.		1				НЛ1	Хімія
13	Цитоплазма та основні компоненти клітини		1				НЛ1	Хімія
14	Ядро, його структурна організація та функції.		1				НЛ1
15	Типи клітин та їхня порівняльна характеристика: прокаріотична та еукаріотична клітина, рослинна та тваринна клітина.		1				НЛ 1,2
16	Лабораторна робота 1. Вивчення структурно-функціональної різноманітності клітин.		1				НЛ 1,2
17	Підсумковий урок по темі «Структура клітини»		1				НЛ 1
Тема 3. Принципи функціонування клітини (орієнтовно 6 год) Учень/учениця Діяльнісний компонент характеризує:- процеси фотосинтезу, клітинного дихання як джерел енергії для клітин; аналізує:- вплив зовнішніх факторів на протікання клітинних процесів (зокрема, чим зумовлений зелений колір рослин); порівнює:- процеси фотосинтезу та хемосинтезу Знаннєвий компонент оперує термінами:- метаболізм, клітинне дихання, мітохондрії, фотосинтез, пластиди, хемосинтез називає: - процеси обміну речовин та енергії, які відбуваються в цитоплазмі клітини;- органели клітини, у яких відбувається дихання та фотосинтез; наводить приклади:- процесів розщеплення органічних речовин, що відбуваються в клітині Ціннісний компонент висловлює судження:- щодо значення процесів фотосинтезу, хемосинтезу, клітинного дихання для забезпечення енергетичних потреб організмів; - щодо планетарної ролі фотосинтезу; застосовує знання про:- процеси життєдіяльності клітини для мотивації здорового способу життя; робить висновок:- про схожість процесів обміну речовин, що відбуваються в клітинах організмів різних груп організмів;- про значення методу моделювання у вивченні клітинних процесів. Здоров’я і безпека (орієнтує на застосування знання про процеси життєдіяльності клітини для мотивації здорового способу життя) Екологічна безпека та сталий розвиток (орієнтує на усвідомлення планетарної ролі фотосинтезу як одного з основних механізмів підтримання гомеостазу в атмосфері)
18	Обмін речовин та енергії. Основні шляхи розщеплення органічних речовин в живих організмах.		1				НЛ 1	Хімія, фізика
19	Клітинне дихання. Біохімічні механізми дихання.		1				НЛ3	Хімія
20	Фотосинтез: світлова та темнова фаза.		1				НЛ 1	Хімія
21	Хемосинтез		1				НЛ 1,3	Хімія
22	Базові принципи синтетичних процесів у клітинах та організмах		1				НЛ 1,3	Хімія
23	Контрольна робота №1		1				НЛ 1,3
Тема 4. Збереження та реалізація спадкової інформації (орієнтовно 11 год) Учень/учениця Діяльнісний компонент характеризує:- процес транскрипції;- процес біосинтезу білка;- процес реплікації ДНК;- генетичний код та його значення в біосинтезі білків;- взаємозв’язок між будовою та функціями хромосом;- процеси мітозу та мейозу в еукаріотів;- етапи клітинного циклу;- етапи онтогенезу в рослин і тварин; порівнює:- процеси транскрипції та реплікації;- процеси мітозу та мейозу Знаннєвий компонент оперує термінами:- ген, генетичний код, ядро, хромосоми, рибосоми, транскрипція, трансляція, мітоз, мейоз називає: - типи генів;- етапи реалізації спадкової інформації;- фази мітозу та мейозу; - періоди онтогенезу в багатоклітинних організмів; наводить приклади:- застосування принципу комплементарності нуклеотидів Ціннісний компонент робить висновки:- про визначну роль спадкового апарату клітини. Наскрізні змістові лінії Здоров’я і безпека (орієнтує на розуміння важливості генетичного консультування та молекулярних методів діагностики задля народження здорових дітей, на глибоке засвоєння впливу на потомство шкідливих звичок батьків: тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин)
24	Гени та геноми. Основні компоненти геномів про- та еукаріотів.		1				НЛ3
25	Будова генів  про- та еукаріотів.		1				НЛ3
26	Основні типи РНК Реплікація. Транскрипція.		1				НЛ3
27	Генетичний код		1				НЛ3
28	Практична робота 1.Розв’язування елементарних вправ з реплікації, транскрипції та трансляції.		1				НЛ3
29	Біосинтез білка.		1				НЛ3	Хімія
30	Подвоєння ДНК; репарація пошкоджень ДНК.		1				НЛ3
31	Поділ клітин: клітинний цикл, мітоз. Лабораторне дослідження: фаз мітозу (на прикладі клітин кореня цибулі).		1				НЛ3
32	Мейоз. Рекомбінація ДНК Статеві клітини .		1				НЛ3
33	Запліднення. Етапи індивідуального розвитку.		1				НЛ3
34	Підсумковий урок по темі «Збереження та реалізація спадкової інформації.»		1				НЛ3
Тема 5. Закономірності успадкування ознак (орієнтовно 10 год) Учень/учениця Діяльнісний компонент застосовує знання:- для складання схем схрещування;- для оцінки спадкових ознак у родині та планування родини;-для обґрунтування заходів захисту від впливу мутагенних факторів; характеризує:- успадкування, зчеплене зі статтю;- мінливість: комбінативну, мутаційну, модифікаційну;- можливості діагностики спадкових хвороб людини; порівнює:- модифікаційну та мутаційну мінливість;- успадкування домінантних і рецесивних ознак; дотримується правил: - складання схем родоводів; застосовує знання: - для оцінки спадкових ознак у родині та планування родини Знаннєвий компонент оперує термінами:- алель, генотип, фенотип, мутація (точкова, хромосомна, геномна), мутаген називає:- методи генетичних досліджень;- закони Менделя;- форми мінливості;- мутагенні фактори;- види мутацій;- зчеплення генів у хромосомах; наводить приклади: - спадкової мінливості;- неспадкової мінливості;- спадкових захворювань людини; пояснює:- поняття: домінантний та рецесивний алелі, гомозигота, гетерозигота;- значення генотипу й умов середовища для формування фенотипу Ціннісний компонент висловлює судження:- про важливість генетичного консультування та молекулярних методів діагностики в сучасній генетиці; - щодо впливу на потомство шкідливих звичок батьків (тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин); усвідомлює значення:- внеску вчених у розвиток генетичних знань (Г. Мендель, Т. Х. Морган та ін.),у тому числі й українських (С.М. Гершензон) Наскрізні змістові лінії Здоров’я і безпека (орієнтує на розуміння важливості генетичного консультування та молекулярних методів діагностики задля народження здорових дітей, на глибоке засвоєння впливу на потомство шкідливих звичок батьків: тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин)
35	Класичні методи генетичних досліджень. Генотип та фенотип. Алелі.		1				НЛ3
36	Закони Менделя		1				НЛ3
37	Ознака, як результат взаємодії генів.		1				НЛ3
38	Практична робота 2. Складання схем схрещування		1				НЛ3
39	Поняття про зчеплення генів і кросинговер.		1				НЛ3
40	Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю.		1				НЛ3
41	Форми мінливості. Лабораторні дослідження мінливості в рослин і тварин.		1				НЛ3
42	Мутації: види мутацій, причини та наслідки мутацій.		1				НЛ3
43	Спадкові захворювання людини. Генетичне консультування. Сучасні методи молекулярної генетики Проект Складання власного родоводу та демонстрація успадкування певних ознак (за вибором учня) / родовід родини видатних людей (за вибором учня). Самостійна робота		1				НЛ3
44	Письмова робота з теми «Закономірності успадкування ознак» ( письмово)		1				НЛ3
Тема 6. Еволюція органічного світу (орієнтовно 7 год) Учень/учениця Діяльнісний компонент характеризує:-розвиток поглядів на походження різноманіття живих істот; порівнює:- географічне й екологічне видоутворення; дотримується правил:- складання елементарних таблиць, схем, що демонструють еволюційний розвиток рослинного й тваринного світу Землі Знаннєвий компонент оперує термінами:- вид, популяція, еволюція, природний добір, антропогенез дає визначення понять:- конвергенція, дивергенція, паралелізм; пояснює:- основні положення сучасної теорії еволюції;- популяцію як елементарну одиницю еволюції;- основні характеристики популяції;- елементарні фактори еволюції; - критерії виду;- способи видоутворення;- докази еволюції;- види природного добору;- різні погляди на виникнення життя на Землі (креаціонізм, спонтанне зародження, біохімічна еволюція, панспермія);- етапи еволюції людини;- різноманіття організмів як результат еволюції; наводить приклади:- адаптації організмів до умов середовища;- викопних організмів різних геологічних епох Ціннісний компонент висловлює судження:- щодо співвідношення біологічних та соціокультурних факторів у розвитку людини; робить висновок:- про єдність органічного світу, що проявляється через його розмаїття;- про значення моделювання в дослідженні еволюційних процесів різних рівнів; усвідомлює значення: - внеску вчених у розвиток еволюційного учення (Е. Геккель, Ч. Дарвін, Ж.- Б. Ламарк та ін.),у тому числі й українських (О. О. Ковалевський)
45	Популяції живих організмів та їх основні характеристики.		1				НЛ 2	географія
46	Еволюційні фактори. Механізми первинних еволюційних змін.		1				НЛ 2	географія
47	Механізми видоутворення.		1				НЛ 2	географія
48	Розвиток еволюційних поглядів. Теорія Ч. Дарвіна.		1				НЛ 2	Історія, географія
49	Роль палеонтології, молекулярної генетики в обґрунтуванні теорії еволюції.		1				НЛ 2	Історія, географія
50	Еволюція людини. Етапи еволюції людини.		1				НЛ 2	Історія, географія
51	Світоглядні та наукові погляди на походження та історичний розвиток життя		1				НЛ 2	Історія, географія
52	Урок-семінар по темі «Еволюція органічного світу»						НЛ 2
Тема 7. Біорізноманіття (розглядається опційно, орієнтовно 4 год) Учень/учениця Діяльнісний компонент характеризує:- основні принципи біологічної систематики; аналізує та порівнює: - засоби боротьби із хворобами різної природи (вірусні, бактеріальні, протозойні тощо) Знаннєвий компонент називає:- таксономічні одиниці; - основні групи організмів Ціннісний компонент робить висновок:- про єдність органічного світу, що проявляється через його розмаїття; усвідомлює :- значення різних форм життя для збереження здоров’я людини
53	Основи еволюційної філогенії та систематики.		1				НЛ 1
54	Основні групи організмів: бактерії, археї, еукаріоти.		1				НЛ 1
55	Неклітинні форми життя: віруси.		1				НЛ 1
56	Огляд основних еукаріотичних таксонів		1				НЛ 1
Тема 8. Надорганізмові біологічні системи (орієнтовно 7 год) Учень/учениця Діяльнісний компонент застосовує знання:- про особливості функціонування популяцій, екосистем, біосфери для обґрунтування заходів їх збереження, прогнозування наслідків впливу людини на екосистеми, визначення правил своєї поведінки в сучасних екосистемах; розпізнає: - основні групи організмів за екологічною роллю в мережах живлення екосистем; застосовує знання: - для складання ланцюгів (мереж) живлення в екосистемах; дотримується правил: - побудови екологічних пірамід різних типів; спостерігає: - дію екологічних факторів на різні групи організмів; аналізує та порівнює: - різні середовища життя;- природні та штучні екосистеми; описує: - антропічний вплив на природні екосистеми; бере участь у природоохоронній діяльності та дотримується екологічної культури в повсякденному житті Знаннєвий компонент оперує термінами:- екологічний фактор, продуценти, консументи, редуценти, екосистема, трофічний ланцюг (мережа), біосфера називає:- методи дослідження процесів в екосистемах;- екологічні фактори; наводить приклади:- угруповань, екосистем;- пристосованості організмів до умов середовища;- ланцюгів живлення; пояснює:- структуру екосистем; - взаємодію організмів в екосистемах;- структуру ланцюгів живлення;- правило екологічної піраміди;- значення колообігу речовин у збереженні екосистем;- функціональні компоненти біосфери;- роль заповідних територій у збереженні біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері; порівнює:- природні та штучні екосистеми;- роль продуцентів, консументів, редуцентів у штучних і природних екосистемах Ціннісний компонент робить висновок:- про цілісність і саморегуляцію живих систем;- про значення природних угруповань для збереження рівноваги в біосфері; усвідомлює значення:- внеску вчених у розвиток екології (Е. Геккель, Ю. Лібіх, Е. Шелфорд та ін.),у тому числі й українських (М. І. Вернадський); формує громадянську позицію:- в галузі збереження довкілля. Наскрізні змістові лінії Екологічна безпека та сталий розвиток (орієнтує на розуміння антропічного впливу на природні екосистеми, значення колообігу речовин у збереженні екосистем, роль заповідних територій у збереженні біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері; спрямовує на дотримання екологічної культури в повсякденному житті,участь у природоохоронній діяльності та вияв громадянської позиції в галузі збереження довкілля) Підприємливість та фінансова грамотність (орієнтує на усвідомлення відмінностей між природними та штучними екосистемами за показниками продуктивності й ефективності; спрямовує на усвідомлення економічної оцінки природних екосистем та антропічного впливу на них; спрямовує на дотримання екологічної культури в бізнесі). Здоров’я і безпека (націлює на розуміння наслідків антропічного впливу на природні екосистеми для здоров’я людини; сприяє дотриманню екологічної культури в повсякденному житті, формуванню активної громадянської позиції в галузі збереження довкілля як одного з напрямів боротьби за здоров’я) Громадянська відповідальність (спрямовує на активну участь у природоохоронній діяльності та дотримання екологічної культури в повсякденному житті, вияв громадянської позиції в галузі збереження довкілля)
57	Екосистема. Різноманітність екосистем.		1				НЛ 1,2	географія
58	Харчові зв’язки, потоки енергії та колообіг речовин в екосистемах.		1				НЛ 1,3,4	географія
59	Біотичні, абіотичні та антропічні (антропогенні, техногенні) фактори.		1				НЛ 1,2,3	географія
60	Стабільність екосистем та причини її порушення.		1				НЛ 1,2	географія
61	Біосфера як цілісна система. Захист і збереження біосфери, основні заходи щодо охорони навколишнього середовища.		1				НЛ 1,3,4	географія
62	Проект (дослідницький) Виявлення рівня антропогенного та техногенного впливу в екосистемах своєї місцевості		1				НЛ 1,2,4
63	Контрольна робота №2		1				НЛ 1,2
Тема 9. Біологія як основа біотехнології та медицини (орієнтовно 6 год) Учень/учениця Діяльнісний компонент порівнює:- класичні методи селекції із сучасними біотехнологічними підходами Знаннєвий компонент оперує термінами:- біотехнологія, селекція, генетична інженерія, генетично-модифіковані організми називає: - методи селекції;- завдання та основні напрями сучасної біотехнології;- методи сучасної біотехнології;- можливості діагностики спадкових хвороб людини; пояснює:- переваги та можливі ризики використання генетично модифікованих організмів; наводить приклади:- речовин (продукції), які одержують методами традиційних біотехнологій;- речовин (продукції), які одержують методами генної інженерії Ціннісний компонент застосовує знання для оцінки:- можливих позитивних і негативних наслідків застосування сучасних біотехнологій; висловлює судження:- щодо можливості використання генетично модифікованих організмів;- щодо моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень. Наскрізні змістові лінії Екологічна безпека та сталий розвиток (орієнтує на розуміння переваг сучасних біотехнологічних підходів над методами класичної селекції; спрямовує на обговорення переваг та можливих ризиків використання генетично модифікованих організмів, моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень; на прикладах речовин (продукції), які одержують методами біотехнологій і генної інженерії, демонструє важливість наукоємних технологій у сталому розвитку людства) Громадянська відповідальність (спрямовує на розуміння моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень в галузі біотехнології та генетичної інженерії, важливість профілактики упередженого ставлення до сучасних технологій) Здоров’я і безпека (орієнтує на розуміння сучасних технологій у галузі діагностики та корекції спадкових хвороб людини; можливих позитивних і негативних наслідків застосування сучасних біотехнологій, генетично модифікованих організмів) Підприємливість і фінансова грамотність(орієнтує на розуміння переваг сучасних біотехнологій над класичними методами селекції; значення для підприємницької діяльності сучасних наукоємних технологій, зокрема, в діагностиці та корекції спадкових хвороб людини, у використанні генетично модифікованих організмів та речовин (продукції), які одержують методами генної інженерії)
64	Одомашнення тварин. Методи селекції тварин.		1				НЛ 2,3,	географія
65	Поняття про селекцію. Введення в культурурослин. Методи селекції рослин.		1				НЛ 2,3,
66	Огляд традиційних біотехнологій. Основи генетичної та клітинної інженерії. Генетично модифіковані організми		1				НЛ 1,2,
67	Урок-залік по темі «Біологія – як основа біотехнології та медицини»		1				НЛ 1,2,3
68	Роль генетичної інженерії в сучасних біотехнологіях і медицині.		1				НЛ 2,3
69	Узагальнення		1
70	Узагальнення Учень/учениця Діяльнісний компонент характеризує:- основні загальні властивості живих систем Знаннєвий компонент оперує термінами:- система Ціннісний компонент робить висновок:- про єдність живих систем різних рівнів